Квалифицированная юридическая помощь в Одессе

(067) 487 22 22

(066) 47 66 888

(048) 787 83 63

(048) 700 38 77

закон на вашей стороне!

дело о факсимиле



Спір з податковою (0,75 млн. грн.) вирішений в суді на користь нашого клієнта!

(справа про використання факсиміле при заповненні податкових накладних)

 


Одним з поширених порушень податкового законодавства на думку органів податкової служби є заповнення податкових накладних із використанням факсиміле.

Підприємство ТОВ В. звернулося до нашої компанії за правовою допомогою і доручило представляти його інтереси  у суді в спорі з податковою інспекцією, яка за результатами перевірки донарахувала близько 750 000 грн. податкових зобов’язань з ПДВ, включаючи штрафні санкції в результаті невизнання ряду податкових накладних, підписаних шляхом проставлення факсиміле.

У податковому повідомленні-рішенні контролюючий орган посилався на встановлені порушення п.п.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями та п.18. «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої Наказом ДПАУ від 23.06.1997р. №233/2037.

За результатами апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання шляхом адміністративного оскарження підприємству відстояти свою позицію не вдалося. Усі скарги були залишені без задоволення.

Наша компанія (від імені ТОВ В.) звернулася до адміністративного суду із позовом до податкової інспекції про визнання протиправними та скасування винесених податкових повідомлень-рішень.

Серед основних аргументів, наведених в позові, були наступні:

-           принцип єдиного підходу, що міститься в ст. 3 Закону України "Про систему оподаткування" вказує на те, що при розробці податкових законів обов’язково повинні бути визначені наступні елементи юридичного складу податку: платник податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкт оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податковий період, ставки податку і збору (обов'язкового платежу), строки та порядок сплати податку, підстави для надання податкових пільг. Це положення розвиває конституційну гарантію, спрямовану на недопустимість неправомірного обмеження чи порушення права власності, щодо встановлення податків виключно законами (п.1. ч.2 ст.92 Конституції України). Податковий кредит з податку на додану вартість є формою податкової пільги, оскільки податковий кредит визначений п.1.7 ст.1 Закону "Про додану вартість" як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. З цього випливає, що жодним підзаконним нормативно-правовим актом не може бути встановлено обмежень щодо застосування податкових пільг, в т.ч. податкового кредиту з податку на додану вартість;

-           п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями (на порушення якого посилаються службові особи податкового органу) встановлені підстави видачі податкової накладної та нарахування податкового кредиту, правові наслідки відмови з боку постачальника надати податкову накладну або при порушені ним порядку її заповнення; підстави для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної тощо. Отже, даний припис Закону «Про податок на додану вартість» не містить ніяких додаткових вимог щодо правил та умов підписання податкової накладної, і не містить будь-яких заборон віднесення покупцем товару до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним з факсимільним відтворенням підпису особи, яка складала податкові накладні;

-           п. 7.2. даного Закону встановлює суттєві реквізити податкової накладної, а саме:  порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця);  місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Відповідно до п.7.2.4. даного Закону право на складання податкової накладної має виключно платник, який зареєстрований платником податку на додану вартість. Даний Закон не містить навіть вимоги про наявність прізвища, ім’я та по батькові працівника підприємства, уповноваженого виписувати податкову накладну, не кажучи вже про спосіб виконання підпису такою особою;

-           відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказано у пункті 2 даного Порядку, в якому зазначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; виходячи з даного Порядку, інших підстав визнання податкової накладної фіктивною або недійсною чинні нормативно-правові акти, які регулюють порядок нарахування, сплати ПДВ та складання податкової накладної, не передбачають. Даний висновок знаходить своє підтвердження у постановах Вищого Господарського Суду України від 01.07.2004р. по справі №5/196-3/213 та від 07.04.2005 р. №33/577;

-           відповідно до п.18. Порядку №165 встановлені вимоги до податкової накладної, а саме, наявність підпису уповноваженої особи на її видачу та печатки платника податку. Наведений припис вимагає від платника виключно наявності підпису уповноваженої особи та печатки платника податку на податковій накладній. Проте ним (приписом) не встановлений спосіб виконання підпису: безпосередньо чи особисто особою або за допомогою факсиміле.

-           згідно з п.2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення;

-           сума податків як обов’язкових платежів визначається виходячи перш за все з об’єкту (бази) оподаткування, ставки податку і податкових пільг. Об’єкти оподаткування, як і інші обов’язкові елементи юридичного складу податку, встановлюються податковими законами і існують об’єктивно, незалежно від волі чи сприйняття третіх осіб, в т.ч. контролюючих органів. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет залежить, по-перше, від  об’єму об’єкта оподаткування, тобто від кількості і вартості товарів та послуг, що постачалися у відповідний податковий період платником податку, і, по-друге, від розміру податкового кредиту, який складається із сум ПДВ, сплачених платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.  Операції, в результаті яких у Товариства виникли податкові зобов’язання і податковий кредит з ПДВ за період, що перевірявся, мали місце в дійсності, що не спростовується податковим органом, були повністю сплачені і відображені у податковому обліку й податковій звітності.

-           порядок складання податкових накладних, що підтверджують право на податковий кредит (тобто лише фіксують факти реальних подій) ніяким чином не впливає на об’єкт та базу оподаткування і розмір податку, що підлягає сплаті. Більш того, якщо такі порушення і мали б місце насправді, покупець товарів і послуг за них не відповідає,  відповідальність за правильність і повноту оформлення податкової накладної покладається виключно на постачальника (продавця), а помилки при її складанні не можуть розглядатись як порушення податкового законодавства покупцем.

Обґрунтована, виважена правова позиція, сформована нашою компанією, підкріплена документально та посиланнями на судову практику, а також кваліфіковане представництво в суді дозволило домогтися задоволення позову в повному обсязі – усі оскаржені податкові повідомлення-рішення були визнані протиправними та скасовані.

адвокат Юрій Боднарук